Бесіда «Я – громадянин України»
Мета: Формування громадянина патріота
України; виховувати в ліцеїстів повагу до Конституції України, державних
символів, свідоме ставлення до обов'язків людини громадянина, пізнати себе ,свій народ, землю, бажання своєю працею
розбудувати державу; примножувати її багатства.
Обладнання: тексти
Конвенція про права дитини і Конституції України, державна символіка України,
цитати з творів поетів і мислителів.
Хід бесіди
Цінність держави визначається
цінністю їх громадян.
Дж. Міль.
Щоб зробити з людей справжніх
громадян, їм слід надавати можливість виявляти свої права громадян і виконувати
права громадян.
Арістотель.
1.Організаційна частина. Вступне слово класного керівника.
Класний
керівник:
Сьогодні ми з вами вперше зібрались, щоб пригадати, громадянами якої країни ми
є. Думаю, що ви будете дуже уважні і в кінці уроку підсумуємо нашу розмову .Тема
виховної години носить урочисту назву: «Ми- громадяни України». Ми – це кожен
з вас, це ваші батьки, хто живе в нашому селі, в Україні.
Але чи всі,
хто проживає на Україні, можуть назвати себе її громадянами? Звернімось до
звичайної довідки і з'ясуймо, що громадянство є найпоширенішою формою відносин
між особою і державою.
Громадянин – це людина, яка має
права, встановлені державою і виконує обов'язки перед
державою. (запис на дошці)
Основний зміст громадянства полягає в тому, що воно особі дає Батьківщину, а
та, відповідно, цю особу захищає. Тому поняття громадянства тісно пов'язане з
поняттям «Батьківщина», «рідна земля». Народившись, людина стає громадянином.
Кожен з вас має посвідчення про народження, а в ньому є запис : «Громадянин
України». Такий же запис буде зроблено і у паспорті,
який кожен з вас отримає в 16 років.
«Україна». Саме так називається країна, в якій ми живемо. А що ви знаєте про
Україну?
- Україна –
одна з найбільших Європейських держав. Її площа =604 тис. кв.
км.
- Чисельність
населення становить близько 50 млн. чоловік.
- На
території України проживає понад 110 національностей.
-Столиця
України – Київ..
( ліцеїсти продовжують цю розповідь)
2.Основна частина.
Рубрика «Цікава довідка»
(розповідь класного керівника про цікаві дані із життя України )
Класний
керівник: Хто з вас може сказати, що означає слово «Україна». Коли це слово
з'явилось вперше?
-
Що ще відомо про історію України?
( Слово
Україна вперше з'явилось у Київському літописі 1187р., коли помер
переяславський князь Володимир Глібович «Плакали по нєм переяславці, о нєм же
Україна много постонала». Деякі російські
історики намагалися довести, що ця назва означала «окраїна». Але це неправильно, бо Російської
імперії тоді ще не було, а тому її окраїною Україна бути не могла. Українські
історики довели, що назва «Україна» походить від слова «край», «країна».
Рубрика
«Цікава довідка»
(Класний
керівник доповнює
розповідь історичними даними)
Класний
керівник: Про нашу Батьківщину створено багато теплих поетичних рядків, давайте їх
пригадаємо»
1-й ліцеїст: Україно, земле рідна,
Земле сонячна
і хлібна.
Ти навік у
нас одна.
Ти, як мати,
найрідніша.
Ти з
дитинства наймиліша,
Ти і в
взимку найтепліша,
Наша отча
сторона.
2-й ліцеїст: Під рідним небом жайворон співа –
Я рад би
знати тих пісень слова
Я слухав,
чув: співала та пташина
Одне святеє
слово: Україна.
3-й ліцеїст: На ріднім полі шепчуть колоски –
Я рад би
знати тихі їх думки.
Я слухав,
чув, як кожна колосина
Шептала тихе
слово: Україна.
4-й ліцеїст: У рідні краю зелен гай шумить –
Я знати рад,
про що він мріє-снить.
Я слухав,
чув, як кожна деревина.
Шептала тихе
слово: Україна.
5-й ліцеїст: О, боже, дай повік любити край,
Де квітка,
пташка і зелений гай,
Де кожна
вірна тій землі дитина
Живе єдиним
словом Україна.
6-й ліцеїст: Вишита колоссям і калиною,
Вигойдана
співом солов'я,
Звешся
величаво – Україною,
Земле
зачарована моя.
7-й ліцеїст: Вишивала ніжністю суворою,
Муками і
полум'надій.
Я читаю всю
твою історію
На сорочці
вишитій твоїй.
8-й ліцеїст: Непроста історія країни,
Нашої
Вітчизни – України,
Нові
вишивання її долі,
Паростки
нового поки кволі.
9-й ліцеїст: Україно, в паростках надій,
Із широкою,
як степ, душею,
В думі
сивій, волі молодій –
Переймаюсь долею твоєю.
Класний
керівник: Т.Г. Шевченко писав у листі до чернігівського губернатора Гесе : «Мені
здається, що якби моя Батьківщина була найбіднішою на землі, то й тоді вона б
здавалася б кращою за Швейцарію і всі Італії. Ті, які бачили хоч раз нашу
Батьківщину, кажуть, що бажали б жити і померти на її пречудових полях, що ж
говорити нам, її дітям. Треба любити і пишатись своєю прекрасною
матір'ю».
Справжня любов до Батьківщини – це не лише знання її історії, географії,
мистецтва, вікових традицій і, безумовно, мови.
На світі стільки різних мов,
Як квітів у
гаю,
А рідна мова
- то любов,
Отож люби
свою!
Люби її, бо
твій народ
За неї
зводить бій
Крізь
барикади перешкод –
За свій
державний стрій.
І ти, мій,
друже, поможи,
Учися і
читай –
І всім
знайомим розкажи
Про наш
чудовий край.
Якщо забув,
то знов навчись
Прекрасних
рідних слів,
Щоб
відродились, як колись,
І Київ наш,
і Львів.
З цими
гарними словами до вас звертається українська поетеса Галини Черінь. Вона,
живучи довгі роки далеко від рідної землі, зуміла зберегти як найвищу цінність
– любов до рідного слова.
Класний
керівник:
А що ви знаєте про державні символи України ?
Розкажіть про державний прапор України.
Хто є автором слів і музики державного гімну України?
Опишіть герб нашої держави.
Назвіть символи нашої батьківщини рослинного і тваринного походження.
Підсумок бесіди:
Класний керівник: Дійсно ми українці і працювати вміємо, і руки золоті
маємо, та чомусь не все в нашій країні гаразд. Проте, не потрібно
розчаровуватись, бо те, що рушилось десятиліттями, важко в один день
відбудувати. І всю надію, держава покладає на вас - маленьких громадян.
Гра «Передай мікрофон і продовж речення»
Громадянин – це…
Що бути справжнім громадянином потрібно…
Я можу зробити……., що бути справжнім громадянином своєї держави.
Так, від кожного з вас залежить, яким буде майбутнє
нашої України. А любити її – це значить працювати в ім'я рідної землі.
Не розчаровуйсь
в Україні.
Немає
єдності у нас,
То наша
головна провина
За весь
неволі довгий час.
Не
розчаровуйсь в Україні,
А розумій її
печаль.
Що робиш ти
для неї нині -
У себе
спершу запитай.
Не
розчаровуйсь в Україні.
Вона –
свята, а грішні – ми.
В її недолі
часто винні
Її ж бо
дочки і сини.
Не
розчаровуйсь в Україні,
Ідеї волі
певним будь,
Бо тільки
той є справжнім сином,
Хто вміє
неньки біль збагнуть.
Не
розчаровуйсь в Україні,
Вір, що мине
важка пора,
Розквітне
пишний цвіт калини
В садах
достатку і добра.
Народна
мудрість говорить; «Краще запалити одну свічку, ніж ганьбити пітьму».
І якщо ці
свічки запалахкотять у кожного з нас у серці, то Україна, громадянами
якої ми є, дійсно стане вільною і незалежною, могутньою державою, і в ній, як і
в наших душах, запалає вогонь відродження.
Комментариев нет:
Отправить комментарий