Круглий стіл "Виховні ідеали сучасної сім'ї"

Круглий стіл для батьків «Виховні ідеали сучасної сім’ї»

Мета: ознайомити батьків з основними ідеалами в сучасній сім’ї, з чинниками, від яких залежить успіх виховання в сім’ї та з рівнями педагогічної культури батьків.

Хід круглого столу

       В сучасному українському суспільстві немає державного, політичного, громадського діяча, вченого, політолога, робітника чи селянина, який не висловився б з приводу виховання й поведінки дітей і молоді, її ставлення до праці, культури, освіти, духовності тощо. І це не дивно. Адже молоде покоління громадян України переймає той спадок, який передають йому сім’я, суспільство, і є таким, яким його виховала сім’я, суспільство, держава засобами своєї політики, ідеології, соціально-виховних інститутів освіти, культури та ін.

       Виховний ідеал української сім'ї . Він формувався протягом усієї історії українського народу. Цей ідеал викристалізувався у формі ставлення в народі до сім'ї і праці, особливостях засвоєння, збереження і розвитку духовної культури, вияву громадянських почуттів, дотримання обов'язків, прав і свобод українського народу. В сучасних умовах на виховний ідеал мають орієнтуватися державна політика, школа, сім'я, суспільство. Він творився віками і за традицією сьогодні має переходити від старших поколінь до молодших, що його доповнять і вдосконалять.

        Родина — найбільш інтимний колектив, де люди живуть разом, приймають спільні рішення, підтримують одне одного. Успіх виховання залежить від таких чинників:

1. Сприятливого морального клімату.

2. Спільної діяльності членів сім'ї, що породжує доброту, людяність, духовність.

3. Справедливого розподілу обов'язків, взаємодопомоги та підтримки.

4. Спільного життєвого світогляду.

 5. Оптимістичного настрою в сім'ї.

6. Особистого прикладу батьків — головного методу сімейного виховання (наслідування досвіду).

7. Шанування членів родини: поваги до старших, навчання спілкування, розвитку власних моральних цінностей, адаптації.

 8. Бережливого ставлення до природи.

9. Активної участі дітей у сімейному житті.

10. Стилю виховання (прагнення до демократичного).

 11. Відсутності насилля.

12. Збереження добрих традицій та звичаїв. У них засвоюється культура сім'ї, повага до старших, любов до молодших, такт.

13. Відбору телепередач.

14. Підготовки до майбутнього сімейного життя

         Українська сім'я має культивувати такі якості і особливості характеру людини, як:

* повага і відданість своїм батькам, готовність до взаємодопомоги;

* шанування культу предків, традицій і звичаїв свого народу;

 * сформованість національної свідомості, любов до рідної землі і народу, відданість Україні;

* розуміння і відчуття духовної єдності поколінь, повага до батьків, жінки-матері, культури та історії рідного народу;

 * сформованість високої мовної культури, досконале володіння українською мовою, яка є основою національної культури;

* шанобливе ставлення до культури, звичаїв, традицій народів, що населяють Україну;

 * усвідомлення власної національної гідності, честі, внутрішньої свободи, гордості за свою землю і народ;

 * усебічний і гармонійний розвиток особистості;

* висока духовна культура особистості, сформований світогляд, розуміння законів розвитку природи, суспільства;

* дотримання принципів загальнолюдської і народної моралі: правдивості, справедливості, патріотизму, доброти, працелюбності, гуманного ставлення до людини і довкілля;

 * повноцінний фізичний розвиток, міцне здоров'я, фізична досконалість;

 * повага до Конституції, законодавства України, державної символіки; усвідомлення громадянської відповідальності за дотримання основ державного права, трудового, громадянського, сімейного законодавства; висока художньо-естетична освіченість і вихованість особистості;

* екологічна культура, гармонія відносин з природою;

* спроможність розвивати пізнавальну активність і культуру розумової праці; розуміння суспільної ролі наукових знань;

* уміння міжособистісного спілкування, культура спілкування, гуманізм, колективізм, товариськість, доброзичливість, чесність, дисциплінованість, взаємопідтримка, чесність і порядність в особистій поведінці і відносинах з іншими.

Результати анкетування, які проводилися між ліцеїстами І курсу.

      Результат показав, що майже у 90% ліцеїстів дружні та гарні стосунки з батьками, де присутні повага один до одного, взаєморозуміння, турбота та любов, де конфліктні ситуації вирішуються мирним шляхом. І це дуже нас радує.

          Споконвіку для нашого народу найвищими і святими були ідеали сім'ї як першооснови життя людини, своєрідної фортеці, яка забезпечує розвиток і захист найкращих якостей особистості; праці як найповнішої форми вияву творчих здібностей і можливостей людини, джерела достатку й радості, забезпечення повноцінного життя родини; духовності і гуманного ставлення до навколишнього середовища та людей; громадянства як відчуття особистої належності до рідної землі, держави, сім'ї, роду, способів життя, традицій і звичаїв, відповідальності за їх збереження, розвиток і примноження. На цих засадах і мають відроджуватися українська сім'я та виховання підростаючих поколінь. Такий підхід забезпечить повноцінний розвиток суспільства і суспільних відносин. Метою їх є: вчити дітей усвідомлювати значимість сім'ї в житті людини; формувати у них культуру почуттів; виховувати шанобливе ставлення до членів родини, відповідальність за свої вчинки, чуйність, любов і повагу до близьких людей; плекати доброту, людяність, бажання наслідувати кращі зразки поведінки членів сім'ї. Основною задачею класоводу є підвищення педагогічної культури батьків. Як правило, виділяють три рівні педагогічної культури батьків:

1. Високий рівень. Батьки, що володіють цим рівнем, мають глибокі і свідомі знання в рамках сімейного виховання, високий ступінь сформованості основних виховних умінь і навичок. Систематично займаються вихованням дітей, ураховуючи їх вік та індивідуальні властивості. Підтримують постійний зв'язок зі школою, виконують громадські доручення.

2. Середній рівень. Такі батьки загалом мають деякий мінімум знань у рамках педагогіки, але вони недостатньо осмислені. Ці батьки не мають чіткого уявлення про мету, засоби, методи та прийоми виховання, не завжди вміють застосовувати свої знання на практиці, їхні виховні вміння і навички потребують подальшого розвитку. Батьки цієї групи загалом відвідують заняття батьківського всеобучу, сприймають зауваження вчителів, адже самі зрідка проявляють активність у суспільних справах класу й школи, частіше вони виконують разові доручення. Такі батьки використовують досвід виховання, що отримали в родині, елементи народної педагогіки. За допомогою з боку школи батьки цієї групи задовільно виховують своїх дітей.

3. Низький рівень. Такі батьки відрізняються частковою чи повною відсутністю знань з питань сімейного виховання, байдужим ставленням до своїх дітей і своїх виховних функцій. Вони байдужі до навчання і виховання дітей, їхньої поведінки. Вони не вміють раціонально організувати життя і діяльність дітей, не вміють розв'язати конфліктні ситуації, що виникають у сім'ї. Це призводить до неправильного обирання методів впливу на дітей. Ця група батьків часто відноситься до групи ризику (зустрічаються сварки, вживання алкоголю, жорстокість, нерозумна любов до дітей). Такі сім'ї звичайно потребують особливої уваги та підвищення педагогічної культури.

       В наш час, діти дивляться багато фільмів та читають багато книжок, в яких показуються та розповідаються романтичні історії. З них вони і створюють свій ідеал своєї майбутньої сім’ї. Але ж в реальності так не буває. Можливо, дивлячись на стосунки своїх батьків, вважають, що ці стосунки не є хорошими. Тому, наше завдання пояснити і показати, що в реальності ця романтика не є вічною, що після одруження виникають деякі проблеми, питання, вимоги один до одного, але це не означає, що почуттів вже немає. Адже, створивши сім’ю, люди переходять на вищий рівень в житті, де є хвилювання, фінансові труднощі і т.д. Але справжня любляча сім’я, це та сім’я, яка зможе це все пережити, перебороти, тому що завдяки коханню, підтримці, взаєморозумінню та співпереживанню – вони щасливі і завжди тримаються разом. Саме ці якості, риси характеру мають знати наші діти.